Слава Ісусу Христу! Дорогі брати і сестри!

“Ви – світло світу” (Мт. 5:14). Ці слова Ісуса Христа, звернені до Його учнів тоді і сьогодні до нас, Його учнів ХХІ століття. Світло Христове, яке живе у нас має вийти на яв, має розгорітися і освічувати світ довкола. І це покликання для кожного християнина стати отим світлом.

Наш храм названий на честь одного з найбільших християнських свят Преображення Господнього. Це свято світла, свято явління істинної краси людини, яка переповнена Богом, празник, який запрошує до глибинної переміни людини і світу. Наше храмове свято, яке ми святкуємо 19 серпня задає цю духовну програму переображення нашій спільноті. Ціль цього процесу – стати “Тілом Христовим”, живою присутністю Христа: у Скнилові, у наших родинах і середовищах.

Стати “Тілом Христовим” це тривалий духовний процес, якому сприє наша молитва, пізнання Божого задуму, служіння у любові один до одному. Однак, все починається з чогось малого – зі зустрічі, знайомства, розмови. Я запрошую Вас до тієї зустрічі, до спілкування. Я хочу, щоб у Скнилові ніхто не почувався чужинцем, самотнім. Я мрію, що попри те, що наша скнилівська громада чисельно зростає, ми як парафіяльна спільнота знатимемо один одного, будемо чутливими і зичливими.

Я дуже хочу, щоб наш храм, наша парафіяльна спільнота були місцем де Бог наповнює своєю силою, світлом і життям.

Запрошую до зустрічі і молитви,

о. Тарас Байцар

адміністратор

____________________________________________________________

коротко про себе:

Народився 1983 року у Новояворівську, де завершив навчання у мистецькій і загальносвітній школі. Духовно зростав при монастирській парафії отців Редемптористів.

2000-2007 – навчався у Львівській духовній семінарії та Українському католицькому університету (магістр богослов’ я).

2007-2009 – продовжував студії у Лювенському католицькому університеті (Бельгія), де здобув ступінь ліценціата з богословя.

2009-2020 – працював у відділі розвитку УКУ керівником проєктів і програм. З 2020 і до сьогодні працюю на філософсько-богословському факультеті УКУ заступником декана.

Дияконське рукоположення отримав від Митрополита Бориса Ґудзяка у 2013, а 2014 року преосвященний Владика Венедикт Алексійчук рукоположив у священики.

2015-2018 рр – душпастирював у с. Когути біля Новояворівська.

З 2018 і до сьогодні душпастирюю у Скнилові.

Одружений. Разом з дружиною виховуємо трьох синів.